Соняшникова шипоноска: прихований ворог полів

Соняшникова шипоноска: прихований ворог полів

Захист посівів соняшника – це не тільки правильний вибір насіння, дотримання сівозміни чи використання якісних добрив. Дуже часто на врожайність суттєво впливають приховані загрози, які стають помітними вже на стадії критичних пошкоджень рослин. Розглянемо реальний кейс із господарства Київської області, де проблема вилягання соняшника виявила несподівану причину – соняшникову шипоноску.

Випадок із практики: що сталося на полі?

У 2024 році, під час чергового відвідування полів одного з господарств Київщини, фахівці AGS виявили на окремій ділянці вилягання соняшника на висоті 30–40 см від поверхні ґрунту. На перший погляд, причина могла бути цілком передбачуваною – особливості гібрида, що мав знижений рівень стійкості до вилягання та хвороб. Однак після детального огляду рослин стало зрозуміло, що проблема криється глибше.

Що виявили під час діагностики?

При ретельному огляді стебел соняшника було знайдено пошкодження, характерні для діяльності шкідника. У розрізі стебла агрономи виявили личинку, яка активно харчувалася внутрішніми тканинами, з’їдаючи значну частку паренхіми. Це послабило стебло, зробило його вразливим до вітру та навантаження важким кошиком, який у цього гібрида особливо був виповнений, що врешті й спричинило ламкість рослин.

Соняшникова шипоноска – хто вона і чому небезпечна?

Соняшникова шипоноска – це невеликий жук (до 3 мм), який має загострений шип на задній частині тіла. Він проколює молоді стебла соняшника та відкладає яйця безпосередньо в паренхіму. Личинки (5–10 мм) швидко вилуплюються і починають активно живитися м’якими тканинами стебла, що призводить до їх ослаблення, підвищеної ламкості та ризику вилягання.

Небезпеки, які створює шипоноска:

  • Руйнування внутрішніх тканин стебла, що послаблює рослину.
  • Відкриття «воріт» для розвитку грибкових захворювань.
  • Зниження врожайності через вилягання посівів.
  • Перезимівля личинок у залишках рослин, що робить їхнє поширення масовим наступного сезону.

Шкідник починає активну яйцекладку з середини травня по початок червня, тому агрономи повинні бути готовими до своєчасного контролю.

Методи боротьби: профілактика та ефективний захист

Агротехнічні заходи контролю:

  • Дотримання сівозміни для розриву життєвого циклу шкідника.
  • Вчасне подрібнення та заробка стебел, що позбавляє личинок місця для зимівлі.

Захист за допомогою ЗЗР

Оскільки шипоноска має тривалий період яйцекладки, стандартні інсектициди з короткотривалою дією не забезпечать ефективний контроль. Потрібен препарат із системною, трансламінарною та контактною дією, що знищує личинок на різних стадіях розвитку.

Тіаклотрин-М – інноваційне рішення для захисту соняшника від шкідників.

Тіаклотрин-М був розроблений із урахуванням адаптації до кліматичних умов, розтягнутої яйцекладки та швидкості росту рослин. Він містить три активні компоненти, що забезпечують комплексний захист:

Тіаметоксам (200 г/л) – висока розчинність і швидке проникнення в рослину.

Клотіанідин (50 г/л) – найдовший період захисної дії серед неонікотиноїдів.

Бета-цифлутрин (50 г/л) – контактна дія, що забезпечує знищення шкідників на поверхні рослин.

Рекомендована норма: 0,1–0,2 л/га

Важливе зауваження, Тіаклотрин-М потребує оптимального рівня pH у баковій суміші. Для цього рекомендовано використовувати Controlval pH або PRO PH у відповідних нормах.

Контроль соняшникової шипоноски – це не лише питання збереження врожайності, а й важливий елемент ефективного агровиробництва. Використання Тіаклотрину-М в правильний період допоможе уникнути втрат та забезпечити стабільний та високий урожай.

17 лютого 2025
×
Зворотній зв'язок
×