Поводження з поживними рештками - майбутнє сучасних технологій

Недавні пости  в ФБ про захист та живлення рослин, обробіток ґрунту викликали багато запитань. Погляд на живлення та захисту рослин,  обробіток ґрунту, як на роботу з живими організмами, завойовує все більше прихильників у світі.

На жаль,  з’явились представники різних фірм та «наукових» інститутів,  які заявляють що достатньо внести на поле їхню продукцію як настане «пора чудес». Ґрунт почне родити як скажений, деградація ґрунту припиниться, добрива непотрібно купувати  і тд. Але люди,  які повелись на цю рекламну приманку,  потім розчаровані та взагалі відмовляються від біопрепаратів та раціональних технологій біологізації живлення,  захисту рослин та обробітку ґрунту.

Основна робота мікроорганізмів.

В ґрунтовій біоті найбільша по чисельності група  сапрофіти -  мікроорганізми які живляться рослинними рештками. В результаті цієї переробки утворюються  продукти як дуже корисні для культурних рослин, так і продукти шкідливі. Сапрофіти також бувають дружні до рослин,  а деякі навіть здійснюють не тільки синтез шкідливих речовин, але й прямий напад на культурні рослини. В результаті засвоєння продуктів, які утворюють сапрофіти з пожнивних решток  іншими мікроорганізмами народжують гумус,  мінеральні речовини та масу органічних речовин. 

Як же передбачити та вплинути на діяльність сапрофітів для корисних результатів?

СТВОРИТИ ДЛЯ ЦЬОГО УМОВИ :

• Температура
• Склад газів в ґрунті особливо вуглекислого та кисню
• Волога
• Агрохімічні показники ґрунту
• Наявність в ґрунті токсичних речовин та деяких металів
• Впливаємо на ці важелі створюємо СЕРЕДОВИЩЕ і потрібна біота поселяється сама або ми ще допомагаємо внесенням біопрепаратів.

Наводимо один приклад.

Triesdorf Consalt опублікували результати конференції фітопатологів в Мілані, під час якої була розроблена  програма для провідних світових виробників ЗЗР. Один з розробників програми Хельмут Роглер пише : «оскільки фузаріоз має сапрофітні властивості, то правильна утилізація пожнивних решток є вирішальною». ЗВЕРНІТЬ УВАГУ - не внесення найсучасніших хімікатів,  а саме поводження з рештками.  Далі пише :  «головна задача в витісненні грибків роду фузаріум з пожнивних решток та заміна їх іншими мікроорганізмами з сапрофітними властивостями (споживання мертвих рослин) які не можуть нападати на культурні рослини, як мінімум,  а як максимум сприяють їх росту та розвитку. Для цього пожнивні рештки розподілити  по полю,  потім внести мікроби-розкладачі целюлози (головна речовина з якої складаються рештки). Ми рекомендуємо гриб триходерму. Далі ланцюг передачі інфекції необхідно перервати висівом проміжних культур та сидератів»  Цей принцип зберігає не тільки від фузаріозу,  а і від усіх інших патогенів.

Правильний обробіток ґрунту це створення умов для високоактивної корисної біоти.

В результаті правильного обробітку ґрунту рослинні рештки розкладаються, відбувається поглинання потрібних газів з атмосфери для створення гумусу та необхідних рослині мінеральних речовин. Ми повинні створити всі умови для аеробних процесів діяльності мікроорганізмів в ґрунті.

Аеробний процес.

Целюлозоруйнівні мікроорганізми починають руйнувати целюлозу (основна речовина в складі рослинних решток) ці мікроби потребують азот і коли умови аеробні то вони вступають в симбіоз з азотфіксуючими бактеріями та майже не потребують внесення азотних добрив для розкладання рослинних решток. Частина целюлозоруйнівних бактерій любить високий вміст органіки то вони й поселяються на ґрунтах з високим вмістом гумусу. Друга група присутня на різних по вмісту органіки ґрунтах. Тут також проходить  освоєння середовища корисними грибами актиноміцетами триходермою та фузаріум. Засвоєння грибами є в тому випадку коли ґрунт кислий або тимчасово підкислений, наприклад сильною дозою азотних добрив. Друзі зверніть увагу що тут з’являється ворог наших рослин, а саме фузаріум. Тому якщо штучно заселити середовище триходермою, то вона може успішно фузаріум витіснити й запанувати на наших рослинних рештках. 

В кінці розкладу утворюється органіка, вода, вуглекислий газ. Кислоти утворюється мало,  токсини не утворюються. Отже, рослини почуваються добре. Найкраще аеробний процес забезпечується поверховим обробітком ґрунту з розміщенням решток на поверхні або 5-6 см в ґрунті.

Чи можна створити аеробні умови при обороті пласта плугом ? 

Так, але це зробити важче. Зверху часто утворюється кірка яка не пропускає повітря. ЇЇ потрібно руйнувати. Під час інтенсивних дощів волога не встигає всмоктуватись в ґрунт, бо капіляри зруйновані оранкою і вода випаровується та стікає по полю. В той час коли поверхневий обробіток забезпечує добру капілярність.

Анаеробний процес.

Анаеробний  процес виникає при глибокій оранці та систематичній оранці. Прослідкуймо,  що відбувається з пожнивними рештками (целюлозою) в анаеробних (без доступу кисню) умовах. 

Целюлоза розкладається до глюкози, яка бродить (це неможливо в аеробних умовах). При бродінні утворюються кислоти : оцтова,  пропіонова, масляна та інші. Середовище закислюється. Потім утворюються гази, вуглекислий водень, метан, феноли. Останні три є сильними токсинами для рослин. Так, це явище тимчасове,  але воно зменшує урожайність..

Розгляньмо шлях розкладу лігніну (складова рослинних решток).

Аеробне. Учасники гриби Basidiomycetes Forties Polystictus Fusarium thrichoderma.

І тут ми бачимо нашого ворога фузаріум! Тобто, абсолютно правильна рекомендація  Хельмута  Роглера  щодо ефективності застосування триходерми, тому що вона живиться тим же кормом що і фузаріум, та ще й напряму нападає на збудника фузаріозу!

Анаеробне. Учасники: Clostridium. При цьому знову негативний процес утворення кислот: масляна, оцтова, водень ацетон бутанол. Наростання токсичності. І тут токсичність також тимчасова,  але знижує урожайність.

Лігнін розкладається дуже повільно. І поки його розкладають, він встигає стати основою, ядром утворення гумусу.

Гумус вбирає в себе багато азоту 

Гумус —— С:N      10-15 :1

Залишки рослин _______.   С: N 40:1

Агрономи-експерти AGS  впроваджують  технологічні розробки  біозахисту і застосуванню біопрепаратів і біотехнологій для no-till та strip-till. Застосовують  унікальні методи визначення мікробіоти ґрунту і її регулювання за допомогою ДН- методу визначення ґрунтового балансу головних груп біоти (паразити, сапрофіти, азотфіксатори, та ін.)